Сад без проблем

Меню сайту

Наше опитування

Оцініть сайт

1. Чудово

2. Добре

3. Непогано

4. Жахливо

5. Погано

Результати | Архів опитувань

Всього відповідей: 17

Відгуки про сайт

Хмара тегів

флоріна яблуня вупити груші рослини сад саженці сливи яблуні

Горобина арія
Про горобину сказано уже стільки, що здається додати щось нове уже неможливо. Вона поетизована народом і оспівана в піснях. Зустрічається повсюдно по Україні: біля домівок, доріг, в парках, скверах. В дикій природі: на узліссі, галявинах, крутих берегах річок, схилах ярів. Недавно я був в Карпатах і бачив дерева горобини навіть на висоті тисячу метрів над рівнем моря. Культура загально любима в народі, всі її добре знають за її чудові грона вогняно-червоних ягід. Раніше зустрічалась, майже, біля кожної домівки, хоча в останні роки горобина витісняється із наших садів більш модними і престижними заморськими культурами.
Та крім загальновідомої горобини звичайної і горобини чорноплідної (аронії) в природі існує досить багато видів і сортів горобини із смачними, солодкими ягодами. Це горобина „моравська”, „кубова”, „жовта”, „червона” та ін.
Багато працював над сортовиведенням горобин І. В. Мічурін. Шляхом схрещування різних видів і відбору саджанців, він вивів сорти: „Лікерна”, „Горобина Гранатна”, „Мічурінська десертна”, „Бурка”, „Красавіца”, „Рубінова”. Опис цих видів і сортів можна знайти в довіднику З. Г. Бережної „Рябина”, М . „Лесная промишленность”, 1985р.
Але сьогодні я хочу розповісти про досить рідкісну в наших краях горобину мучнисту. Коли я вперше побачив, це дерево, то був дуже здивований його красою. Серед широких цільних листків розфарбованих по різному з різних боків красувались грона оранжево-червоних ягід. Рослина була мені незнайома, тому я навіть спочатку з острахом віднісся до її плодів. А може вони отруйні? Та взявши гілку з ягідьми і обклавшись вдома літературою, я ідентифікував культуру як - горобина арія (борошниста). Плоди її виявились досить смачними з лікувальними властивостями. Я зразу ж прищепив культуру на звичайну горобину в своєму саду. Це дуже декоративне дерево. На відміну від горобини звичайної, воно росте повільно, досягаючи в зрілому віці висоти 3-4м. Досить морозостійка рослина, не вибаглива до ґрунтів, посухостійка культура.
Горобина борошниста має яйцевидну густу крону, яка не потребує формування. Молоді пагони опушені (від цього і друга назва - борошниста), кора гілок гладенька світло-коричнева. Листки в неї, як я казав раніше, зовсім не схожі на складні непарно перисті, як у більшості горобин, а прості суцільні, еліпсоподібні (6 * 9 см), по краях зубчаті, зверху світло-зелені, а знизу білі. Восени вони стають з бронзовим відтінком, що на фоні чудових ягід робить дерево дуже декоративним. Цвіте рослина досить великими білими квітами до 1,5 см, в кінці травня. Ягоди теж не маленькі, кулясті, в діаметрі до 15мм. Смачні, солодкі, трохи пріснуваті з невеликою кислинкою. Дозрівають в вересні. За вмістом речовин мають до 10 відсотків цукру і тільки 1 відсоток кислот, біля 30мг/відсоток вітаміну С і 11 мг/відсоток каротину. Із ягід арії готують смачне варення, повидло, мармелад. Із соку роблять лікувальне вино, квас, оцет. Інколи сухі мелені ягоди додають при випіканні кисло-солодких особливих сортів хліба.
Лікувальні властивості
В якості лікувальної сировини використовують як і в горобини звичайної використовують ягоди. Вони мають легку послаблюючу дію, кровоспинну, і сечогінну дію, використовують як протизапальний засіб.
Розмноження
Розмножується горобина арія як і всі інші види горобин, насінням і вегетативно. Для збереження сортовідмінності треба дати перевагу вегетативному розмноженню.
Насіннєвий спосіб. Достиглі ягоди мнуть в ступці, промивають в воді і відділяють насіння. Для отримання сходів насіння стратифікують(від 3 до 6 місяців). Тут все залежить від літа, протягом якого зріли ягоди. Якщо літо було вологе, період стратифікації - короткий, якщо ж літо видалось посушливе, тоді стратифікувати потрібно довше. Стратифікувати потрібно насіння в вологому торфі в добрим доступом повітря до насіння.(беремо співвідношення торфу і насіння як 1:3). Весь процес проходить в прохолодному підвалі при температурі біля 1 С. Як тільки насіння наклюнеться, його виносять в льодовню, або під сніг. Весною висівають в добре підготовлені грядки з легким ґрунтом.
Можна сіяти і без стратифікації в перших числах вересня, свіжим насінням. Якщо ж запізнитесь з посівом, тоді масові сходи появляться аж через рік, бо насіння не пройде період природної стратифікації.
Вегетативне розмноження шляхом прищеплення живцями, або вічкуванням на горобині звичайній. Можна прищеплювати і на аронії, чи ірзі, але підщепа дає багато порослі через не високу сумісність порід. Технологія копуліровки, чи вічкування така ж як і в інших плодових. Єдине необхідно внести поправку на строки щеплення. Горобина швидше за інші плодові вступає в вегетацію, тому і щеплення і вічкування потрібно проводити раніше на тиждень, два . Так літнє вічкування необхідно проводити в першій половині серпня (раніше за яблуню). Живцюванням горобина розмножується дуже погано.

І на завершення хочу повідомити трохи сумні факти. Коли наступної весни я прийшов до цього незвичайного дерева, щоб нарізати живців для друзів, дерева не було, а натомість була розпочата будова.
Чомусь дерево помішало будівництву, а наше зелене господарство дало дозвіл на зрізування рідкісної породи. На жаль зараз гроші вирішують усе. Ніхто уже не звертає уваги на цінність дерева чи рослини, навіть якщо вона в одному екземплярі.
Добре, що я зберіг в себе в саду досить рідкісну як для Рівного породу.
Хотів би щоб відгукнулись інтузіасти-садівники, хто має в садовій колекції цікаві сорти горобини, або хто має можливість прислати живці. Нам необхідно співпрацювати, щоб рідкісні рослини і сорти не зникли з наших міст і садів назавжди.

Рівне
09.01. 2007р.