Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSS |
Сад без проблем |
|
Гортензія – королева тінистого саду В саду вже відцвіли перші троянди, відносячи разом з молодим літом свій незрівнянний аромат. І на арену саду виступає, підхоплюючи естафету красоти – королева тінистого саду. Скажіть мені, які ще квіти можуть потішати нас своєю неповторною красою тішать нас на протязі майже всенького літа, несучи в сад спокійну зворушливу красу, на своїх гордо піднятих голівках? Це, звичайно ж - гордовита гортензія. Хоча вона може рости і на сонячних місцях, та цвітіння тут швидкоплинне, пелюстки швидко вигорають і краса блідне. Біла гортензія, як наречена, стоїть посеред саду і освіжає своєю чистотою любу композицію. Квітування її буйне, але квітує не довго, як помірках гортензій. Якихось, два – три тижні й у вас із білосніжної царівни кущ перетвориться на «мокру курку». Суцвіття побуріли від першого ж дощу і вже не є окрасою вашого райського куточку. Ця гортензія сама невередлива із свого роду, сама морозостійка. На зиму зрізується вся надземна частина, а на весну кущ повністю відроджується і зацвітає у всій своїй красі. Цвіте культура на цьогорічному прирості, тому всі гілки, які відцвіли минулим літом, вирізаються нещадно. Наша вередуха любить ніжне, не пекуче, розсіяне, сонячне світло, легко мириться з напівтінню, росте навіть під кроною грецького горіха. Любить добре зволожений, насичений повітрям, слабо кислий ґрунт. Та, не дай боже, ви із великої любові переситили рослину органікою – все, на цей рік цвіту не дочекаєтесь. Цвіте наша красуня на минулорічних приростах, як правило з верхніх бруньок, а вони зазвичай і пошкоджуються морозами. І тому від квітникарів часто можна почути, чомусь не цвіте моя гортензія уже який рік. А для того щоб зацвіла потрібно: як перше – збалансоване живлення (краще недокорми ти, чим перекормити), азот можна вносити тільки на початку вегетації і то в помірних дозах, а далі тільки калійно-фосфорне підживлення; по-друге – на зиму обов’язкове укриття, не значне, але щоб обов’язково закрити верхні бруньки. Як правильно вкрити рослину? По-перше - ніколи не зрізуйте відцвілих суцвіть, навіть якщо вони вам псують дизайн саду, зв’яжіть їх, в крайньому разі чимось затуліть. По-друге – перед укриттям легенько товстим м’яким шнурком стягніть всі гілки куща до купи, так їм буде тепліше і вкривати буде легше. По-третє – тісно обкладіть гілками із ялини, або обгорніть агроволокном. Потім забийте троги віддалік від кореня кілок вищий на кілька сантиметрів від куща і натягніть великий мішок із під цукру. Край присипали - ось і готова домівка для вашої улюблениці на зиму. Для чого кілок? Це що б снігові замети не відломили все ті ж, верхні бруньки. От і вся премудрість. А взимку теж не забувайте свою вихованку, підсипайте як більше снігу під неї, якщо є така можливість. Якщо такі операції здадуться декому дуже марудними і клопіткими, то і тут є вихід – посадіть вашу красуню в красивий керамічний горщик (не менше10 л) і поставте в саду, вона вам віддячить сторицею, тільки не забувайте поливати. А коли почнуться заморозки віднесіть її в прохолодну кімнату, засклену веранду, балкон, чи не зовсім темний підвал. Головне, щоб температура була в межах +5, -5 С. Поливати тепер достатньо раз в місяць. На весні вона, винесена з зимівлі, розквітне набагато раніше і порадує вас довше пишними шарами. Ось така вона примхлива і красива царівна тінистого саду. Не пошкодуйте своєї уваги і зусиль, подаруйте їй свою турботу і свою любов, і королева гортензія по царськи нагородить вас своєю красою. Розмноження Розмножують всі види гортензій вегетативно. Найкраще ж, звичайно, біла гортензія – поділом куща. Відкопав весною росток із куща і ніяких проблем. Кущ відроджується дуже швидко. Знову ж питання, чому в ящики, а не просто насипати субстрат на ґрунт, як радять багато фахівців? Я теж так робив поки не обпікся. Облюбував мою тепличку кріт, чи тепла йому схотілось, чи поживу там приглянув. Уявляєте, що було із моїми висадженими пагінцями. Не вірите? Можете спробувати. Чомусь цей сліпий друг залазить туди, в ту тепличку, де ростуть ваші найулюбленіші рослини і яких ви найбільше доглядаєте і плекаєте. А потім потішається із вас у себе під землею, поки ви чортихаєтесь і в сотий раз перероблюєте, викидаючи уже посохлі вириті із землі вже майже вкорінені пагінці. Так, що краще використовуйте досвід з набитих мною шишок. Влаштовуйте тепличку під розсіяним світлом від не надто густої крони дерева, або ж притіняйте від надто пекучого полуденного сонця. В ідеалі, якщо є туманостворююча установка , тоді притінення не потрібно і майже 100% укорінення. Але не кожен має таку можливість, я наприклад пристосував для цього старий оприскувач. Роблю невеличку дірочку в поліетиленовій плівці і прискаю підігрітою на сонці водою, хоча б три рази в день, але не довго, що б тільки змочити листочки. Добрі результати дає обробіток кінчиків пагінців у стимуляторі росту. Якщо хтось більш докладно цікавиться технологією зеленого живцювання можу порадити професійну літературу, методичні посібники. Садіння І ось ви отримали, купили, чи виростили самі довгоочікуваного саджанця, як то краще його посадити і де? Найперше треба правильно вибрати місце. Наша красуня не любить, як ми дізнались раніше, спекотного сонця, а полюбляє в міру освітлені, добре зволожені місця, легко затінені сквери, недалеко від декоративної водойми. Тут вже працює наша фантазія і розуміння красивого, аби рослині і вам було добре. Тепер садимо. Готуємо ямки, як зазвичай, дбайливо – 60*60*50 см. Виймаємо увесь ґрунт пошарово. Верхній, родючий в одну кучку, нижній – в іншу. Потім землю міняємо місцями. До родючого торфу і піску (1:1), ложку суперфосфату і ложку калій-магнезію. Все перемішуємо і засипаємо в ямку, утворюючи гірку. На вершечок нашої піраміди ставимо саджанець , бажано, щоб коріння було із грудкою землі і присипаємо залишками приготовленого ґрунту. Легенько притоптали. Досипали ґрунтом із другої кучі і підлили, коли вода увійшла, замульчували торфом (це, що б не утворювалась кірка від висихання). От в все. Тепер періодично підливатимемо і чекатимемо цвітіння. Як правило, минулорічні вкоріненні саджанці зацвітають в рік посадки. Про догляд Хворобами і шкідниками гортензія майже не вражається. Трохи докучає культурі хлороз, це хвороба з’являється на лужних ґрунтах . щоб позбутись згаданої напасті підкислимо ґрунт перепрілою сосновою глицею, або старою корою. Можна лікувати слабким розчином залізного купоросу. Я розповів вам далеко не все про цю чарівну квітку. Не про всі сорти і види, їх безліч. Дуже красиві зарослі з в’юнкої гортензії черешкової, чудово квітує видова форма гортензії мітелкової і ін. Та якщо ви посадите і доглянете в своєму саду гортензію, не залежно від виду і сорту, ви ніколи не пошкодуєте, ви обов’язково закохаєтесь в цю квітку. А ваші колеги, друзі, сусіди і родичі будуть тільки захоплено споглядати чудові квітучі шари і ахкати, а іноді казати я б собі таку хотів, або я бачив у моєї Марусі кращу, або в мене така ж, але чомусь не цвіте… Ну це я так, до слова. Бо садимо ж ми для душі, для себе, щоб відпочити насолодитись і відчути красу квітів і природи, яка їх створила (і селекціонерів, що їх вдосконалили), щоб подивитись, як із маленького зернятка, тендітного росточка народжується така божественна краса. Я казав і продовжуватиму стверджувати, що не красивих квітів для квітникаря і для людини щирої душі, не буває. Той хто бачить красу в простому, в здавалось би буденному – той щаслива людина. А гортензія - це дійсно королівська квітка, хоча і для тінистого саду.
|
|
ZIMZONE © 2024 |